Літературна вітальня
Віктор Миколайович Булава
Його життєва зірка засвітилася 5 серпня 1938 року. Безмежну жагу до знань, до всього нового і незвіданого Віктор Булава всмоктав з молоком матері. І відтоді він постійно у пошуку, у творчості. Запалює вогником небайдужості всіх, з ким товаришує, спілкується, працює.
За фахом лікар. З 1964 року, після закінчення Чернівецького медичного інституту, працював у дільничних сільських лікарнях Чутівського і Карлівського районів на Полтавщині, а в 1974 році переведений на посаду лікаря-анестезіолога у Диканьку. У 1998 році його названо лікарем року Диканщини.
Не без чудодійного впливу гоголівських місць до Віктора Миколайовича стала навідуватись муза. А творча співдружність з композиторами А.Ждановим, В.Пащенком, О.Поломієм, 3.Преподобним подарувала вже чимало прекрасних пісень.
Він автор слів гімну Диканщини.
Тож перед вами дещиця творчого доробку людини щедрої душі, з тонким відчуттям гумору, великого оптиміста, а ще великого патріота і Диканщини, яку полюбив всім серцем, і рідної неньки - України, у щасливе майбутнє якої вперто вірить.
Гімн Диканщини
У боротьбі за віру, честь і волю
Диканський край уславивсь на віки.
І лиш тепер знайшов щасливу долю,
Яку весь час шукали козаки.
Хай чистими будуть Диканські джерельця,
З яких п'є безсмертя наших сіл оберіг!
Спасибі, мій краю, за те, що у серці
Святу Україну ти нащадкам зберіг!
Бузковий гай, дуби в лісах диканських
Чарують світ ще з давньої пори...
Башкірцева стрічала тут світанки,
І Гоголь так прославив вечори!
Хай чистими будуть Диканські джерельця,
З яких п'є безсмертя наших сіл оберіг!
Спасибі, мій краю, за те, що у серці
Святу Україну ти нащадкам зберіг!
«Диканька» - так планету охрестили,
І в космосі про край наш згадка є!
Диканський край всі з гордістю любили,
Хай квітне він, допоки світ живе!
Хай чистими будуть Диканські джерельця,
З яких п'є безсмертя наших сіл оберіг!
Спасибі, мій краю, за те, що у серці
Святу Україну ти нащадкам зберіг!
Диканька
Загубилась в Полтавських краях,
Наче в лісі чарівному Мавка,
Молода і красива в віках –
Наша рідна з тобою Диканька!
А стежина тікає у ліс,
Де чубаті дуби шлють вітання,
І вечірній серпанок приніс
До моєї Диканьки кохання...
Біла арка запросить в село,
Де про Гоголя знає всяк пан,
Де козацтво на подвиги йшло,
І вернувся у юність гетьман!
А стежина тікає у ліс,
Де чубаті дуби шлють вітання,
І вечірній серпанок приніс
До моєї Диканьки кохання...
Тут збережена віра єдина
Заповітом козацьких батьків,
І в Диканьці живе Україна
В неспокійних серцях трударів!
А стежина тікає у ліс,
Де чубаті дуби шлють вітання,
І вечірній серпанок приніс
До моєї Диканьки кохання...
Молитва за єдність
Отче наш, що є на небі!
Хай святиться Твое ім'я!
Не відмов нам у потребі
З'єднатись, як одна сім'я!
Во славу Отцю і Сину,
На честь героїчних облич,
Возвелич нам Україну,
За віру в єдність, возвелич!
Во славу Святому Духу
Пошли українцям Любов!
Єдність - здолає розруху,
Розбрат - це неволя і кров...
Господи! Зроби нам милість,
Щоб минула незгоди тінь,
І люди усі - любились!
Хай вічно буде так! Амінь.
Також завітайте
Інтернет-ресурси
для бібліотекарів
Лічильник
відвідувань
Наша адреса
Архів новин
