Диканська публічна Бібліотека

    Ім'я Яреми Байрака перебувало цілі десятиріччя під "замком": значна частина його творчості, а насамперед "Гумористична енциклопедія", мала антисталінський характер. Його поезії пройняті гарячою любов'ю до поневоленої України, його новели розповідають про Голодомор.

    Тоді журнал "Наш голос" вирішив повернути людям, повернути українській літературі ім'я Яреми Байрака, чия доля склалася трагічно, про що детально розповідає його син Остап Бородай-Шандро у післямові до збірки "Стривожені зорі". Повернути під лагідні зорі незалежної і вільної України, якій Ярема Байрак вірно служив своїм словом. І так на початку 90-х років минулого сторіччя на сторінках журналу було надруковано поезії, новели і "Гумористичну енциклопедію" Яреми Байрака.

    Як пише і Олена Романець у літературно-мистецькій газеті "Яровит" (1993 р.), поезію Яреми Байрака можна поділити на три умовні цикли: на пейзажну лірику, на задушевні вірші-посвяти дружині і синові і на вірші патріотичного звучання, як, наприклад, акростих "Слава Україні". З них вимальовується буковинський край, який став поетові рідним, де він знайшов свою любов; вони ніжні і тужливі, коли йдеться про малого сина ("Коли болять з утоми груди/ І затихає крови плин,/ Тоді надію знову будить/ Коротке й ніжне слово "син"); гнівно-полум'яні, коли Ярема Байрак звертається до розтерзаної України, коли відгукується на події жахливого Голодомору 1933 року.

    А навколо Яреми Байрака, серед яких виділяються "Кобзар" і "Зойк серед ночі", наче написані кров'ю серця, фіксуючи в яскравих картинах геноцид проти українського народу , жахливі репресії. Тому й не дивно, що їх автор разом із дружиною і маленьким сином стали біженцями наприкінці війни, бо ж сталінський режим мав на оці всіх тих, хто наважився обізватися словом про його страшні злочини.

    Ярема Байрак виявився і нещадним гумористом-сатириком. Його "Гумористична енциклопедія" - це розвінчання всіх недоліків і антигуманної сутності комуністичного режиму. Дошкульним словом, іскрометними порівняннями письменник зриває фальшиву маску з обличчя тих, хто завдав стільки страждань люду радянської імперії, зокрема українському нороду.

    За останні роки нашому народові, нашій духовності повернуто багато чесних імен. Серед них - ім'я Яреми Байрака,  патріота і письменника. Відтепер,  його зболена душа, його земний прах матимуть спочинок під лагідними зорями, бо, нарешті, йому була вчинена справедливість. А книга "Стривожені зорі" стане документом і свідком подвигу, хай і скромного, одного з чесних синів українського народу.