Фотомить : «Така різна й різнобарвна хустка»

7 грудня в День вшанування Великомучениці Катерини в Україні відзначають ще одне свято – День української хустки.

Це свято досить молоде, його почали відмічати з 2019 року, але своїми традиціями воно сягає сивої давнини. Адже хустка з давніх часів була важливим символом української культурної спадщини.

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя — від народження і хрестин до поховання та поминання. Нею обдаровували кумів під час хрестин і весіль. Для жінки хустка була оберегом, оскільки захищала волосся володарки від навороту та злого ока.

Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому; щоб не забував на чужині про її кохання. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі, «щоб орел очей не виймав».

Хустку широко використовували під час заручин. Дівчина затикала її за пояс на знак згоди вийти заміж. Також нею перев’язували нареченого та сватів. Під час весілля — дружб, наречених, жінок-родичок. Щоб життя було світлим, молодих вводили до хати та заводили за святковий стіл, використовуючи білу хустку.

Хустка була символом набуття дівчиною статусу заміжньої жінки. Під час весілля її вносили на короваї. Наречена тричі відкидала її аж до порогу, демонструючи, що дівування їй важливіше. Дівчата-подружки в цей час співали пісні про переваги «віночка».

Цього дня бібліотекарі Диканської публічної бібліотеки влаштували де-філе українській хустці. А суддями були користувачі бібліотеки, які милувалися красою українських хусток, що прикрашали плечі бібліотекарів.